Цифрова доступність і закон: що діє в Україні та ЄС
Якщо ви шукали в Україні закон, який прямо зобов’язує всі сайти бути доступними — на момент написання цієї статті такого закону ще немає. Але це не означає, що тема регулюється хаотично. Розберімось, що вже є, що на підході, і як це узгоджується з нормами ЄС.
Що вже діє в Україні
Пряме, окреме регулювання цифрової доступності поки формується. Натомість тема вже частково закріплена через суміжні документи:
- Указ Президента “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні” — задає загальний курс на безбар’єрність, включно з цифровою складовою, але без деталізованих технічних вимог до сайтів.
- Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікована Україною, — міжнародне зобов’язання, яке частково стосується й доступу до інформації.
- Окремі накази та стандарти Міністерства цифрової трансформації, що стосуються державних інформаційних систем.
Тобто принцип “доступність важлива” вже визнаний на державному рівні — але без єдиного профільного закону з чіткими вимогами й відповідальністю поки складно говорити про системний контроль.
Що на підході: законопроєкт “Про цифрову доступність в Україні”
Це головна новина у сфері. Мінцифри розробило законопроєкт “Про цифрову доступність в Україні”, який уже схвалив Уряд і подано до Верховної Ради. Основна ідея:
- власники цифрових сервісів (сайтів, застосунків, електронних послуг) відкрито звітуватимуть про рівень доступності;
- запроваджується моніторинг дотримання вимог;
- законопроєкт прямо орієнтується на стандарти ЄС — зокрема на Директиву (ЄС) 2016/2102 про доступність вебсайтів і мобільних застосунків органів державного сектору.
Наприкінці 2025 року у Раді зареєстрували й альтернативний законопроєкт — “Про цифрову доступність цифрових ресурсів та електронних послуг”. Його ключова відмінність: він пропонує поширити обов’язки не лише на державні органи, а й на юридичних осіб будь-якої форми власності, а нагляд за дотриманням розподілити між кількома органами, включно з Нацбанком і Уповноваженим з прав людини.
Обидва проєкти ще проходять законодавчий процес, тож вимоги можуть змінюватися. Якщо ви створюєте сайт чи сервіс уже зараз, орієнтуватися варто одразу на стандарти WCAG — незалежно від того, який саме варіант закону ухвалять.
Де вже зараз шукати офіційні орієнтири
Поки закон проходить ухвалення, найповніший практичний ресурс з боку держави — Центр компетенцій з цифрової доступності від Дія: accessibility.diia.gov.ua. Там зібрані роз’яснення стандартів, чек-листи та матеріали, орієнтовані переважно на державні сайти й застосунки.
Як це виглядає в ЄС
У Європейському Союзі регулювання розділене на два напрями:
- Директива (ЄС) 2016/2102 — стосується вебсайтів і мобільних застосунків державного сектору: органів влади, муніципалітетів, державних установ. Діє вже кілька років і саме на неї орієнтується український законопроєкт.
- European Accessibility Act (EAA) — стосується приватного бізнесу: банків, інтернет-магазинів, транспортних сервісів, платформ електронної комерції тощо. Набув чинності 28 червня 2025 року. Для компаній, які вже працювали на момент набуття чинності, є перехідний період — до 2030 року, але це не привід відкладати підготовку.
Різниця важлива: в ЄС приватний бізнес також підпадає під обов’язкові вимоги, тоді як в Україні поки що обговорюється, чи буде такий самий підхід (саме тут різняться два законопроєкти, про які йшлося вище).
Що це означає для вас уже сьогодні
Навіть без остаточно ухваленого закону є три практичні причини не чекати:
- Євроінтеграція — українське законодавство свідомо гармонізується зі стандартами ЄС, тож вимоги, які зараз здаються “необов’язковими”, з високою ймовірністю стануть обов’язковими найближчими роками.
- Репутація та клієнти — доступний сайт вже сьогодні дає перевагу перед конкурентами, незалежно від того, вимагає цього закон чи ні.
- Простіше впроваджувати поступово, ніж терміново переробляти все після ухвалення закону з дедлайном.
Ця стаття відображає ситуацію станом на момент публікації. Законодавчий процес триває, тож деталі можуть змінитися — за офіційними оновленнями варто стежити на сайті Верховної Ради та Мінцифри.